Раніше, подивившись на мох я б фукала і відходила подалі 😥😤. Але сьогодні, я дивилася на нього зовсім інакше...
.
Тепер мене вабить його соковитість кольору, візерунки, які він створює... У голові так і бачу френчик, з таким візерунком... німкі....
Ні, не подумайте, я іноді буваю нормальною, правда. Але частіше все ж таки, мене складно зрозуміти 🤸♀️... ось так і парочка хлопців, що проходять повз мене, що залипла на ретельному огляді моху😎, самі зупинилися і стали дивитися, що ж я там шукаю? На мить мені здалося, що це заразно. Я вирішила піти, але не змогла не зробити фото 📸 цієї краси.
Я пішла щасливою, натхненною новою ідеєю, і мене не турбує, що про мене подумали люди. А вас дуже турбує думка оточуючих? 👉У чому знаходите натхнення Ви?
